м. Київ вул.Пилипа Орлика, 3
(044) 253 3419
(044) 253 3413

Новина

  • 05 Листопада

    Круглий стіл на тему: «Протидія дискримінації жінок з вразливих груп: методи, способи, шляхи та напрями».

              5 листопада 2018 року в Київському регіональному центрі Національної академії правових наук України за сприяння Інституту  держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбувся Круглий стіл на тему: «Протидія дискримінації жінок з вразливих груп: методи, способи, шляхи та напрями».

              У роботі Круглого столу взяли участь: народний депутат України Ірина Суслова, віце-президент Національної академії правових наук України Наталія Кузнєцова, керівник Центру з дослідження правових проблем розвитку громадянського суспільства НАПрН України Наталія Оніщенко, науковці, помічники народних депутатів, працівники ВРУ, представники громадських організацій, закладів вищої освіти, тощо.

              Присутні дискутували про права людини в Європейському контексті, гендерні стереотипи з огляду на історію й сучасність, гендерні відносини і їх вплив на економічний розвиток України, нові завдання й підходи до гендерної політики, а також захист прав, свобод і законних інтересів жінок з вразливих груп.

              Академік Кузнєцова Н.С. привітала учасників Круглого столу, зазначивши, що наукові заходи спрямовані у практичну площину набувають сьогодні особливого значення. Саме такою є представлена тема- «Протидія дискримінації жінок з вразливих груп». Ця тема нещодавно обговорювалася на Парламентських слуханнях і потребує сьогодні серйозного наукового супроводу і аналізу.

              Народний депутат України Ірина Суслова як голова підкомітету Верховної Ради України з питань гендерної рівності і недискримінації розповіла учасникам кого слід відносити до вразливих категорій: «Це – матері, які самі виховують дітей, внутрішньопереміщені особи, багатодітні матері. Окрема категорія –  жінки ромської національності. Також ми вивчали проблеми жінок із сільської місцевості. Багато з них мають обмежений доступ до профільних лікарів. Тому, що такі лікарі відсутні на рівні сіл і навіть районів. Також 15 % породіль з усієї України  – це дівчатка, які не досягли 15 річного віку, а у 18-річному вони вже переважно мають другу дитину. Я вважаю, це також проблемою, яку ми не можемо замовчувати. Ще одна категорія – жінки, які відбувають покарання. Їх права порушуються і на рівні огляду, адже його проводять в переважній більшості чоловіки, і на рівні особистої гігієни: лазня – раз на тиждень! –( внутрішнє розпорядження).  Але ж ніякі норми не забороняють збільшити цю кількість до 3-х разів! Можна також говорити і про жінок,  до яких повертаються чоловіки з фронту, це не менш вразлива категорія. Тут потрібні методики, шляхи, інструменти, досвід, можливо зарубіжних країн… Тож потребуємо вашої допомоги як науковців», – резюмувала свій виступ народний депутат України.       

              Керівник Центру з дослідження правових проблем розвитку громадянського суспільства НАПрН України, академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор Наталія Оніщенко провела для учасників Круглого столу історичний екскурс в минуле, щоб показати роль і місце жінки в суспільстві в різні роки та наголосила на рівності результатів як необхідної третьої складової: 1- рівність прав, 2- рівність можливостей, 3-рівність результатів! Далі науковець зазначила: «Історія «завинила» а перед жінками (ордалії, заборона розлучень, виключення з громадського життя, тощо), а сучасність – і перед чоловіками  (чоловіки живуть на 14 років менше, більш схильні до алкоголізму, є більш психологічно вразливими тощо). На жаль, деякі видатні особистості вважали жінку посередністю,  хоча історія знала і приємні виключення, так, Іммануїл Кант визнав, що чоловік – це «піднесене», а жінка – то «прекрасне». Теорія мертва без практики, а практика безсила без теорії зазначила правкиня , тому наукові напрацювання слід переводити у практичну площину. Сьогодні гендерне законодавство відстає, виконує свою роль тільки на 5,5 за 10-ти бальним показником міжнародних експертів. Тому у нас все попереду з тим, щоб досягати відповідної гендерної рівності». 

              Щоб підкреслити гендерну рівність, чоловіки теж долучились до дискусії. Слово взяв правознавець, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН Анатолій Селіванов, який зауважив, що суспільство продукує багато способів і методів, але не має чіткої концепції, яка б на законодавчому рівні, пояснювала, наприклад, хто відноситься до вразливих груп: «Держава і її суб’єкти, політичні структури, повинні мати концептуальні ідеї. Якщо концепція буде сформульована і буде існувати, тоді виникає вже  питання досягнення і реалізації цієї ідеї». А усі питання гендерної політики науковець пропонує виносити на академічний і суспільний рівень обговорення.

              Анатолія Селіванова підтримав і академік Микола Іньшин «На сьогодні відсутність чіткої цілісної програми у цьому аспекті призвела до хаосу, бо ніхто не розуміє, що таке гендерна політика, хто її суб’єкти, які права і обов’язки у цих суб’єктів…» І закликав колег до напрацювання механізмів для подальшого розвитку українського законодавства у контексті гендерної політики.

              Науковці і громадськість досить серйозно поставились до гендерних проблем, а тому кожен з присутніх представив власне дослідження з пропозиціями протидії дискримінації жінок з вразливих груп.

              Загалом серед проблем в Україні у гендерному контексті практики й теоретики відзначають відсутність єдиного розуміння заходів і механізмів, загальної концепції, чіткої термінології й правової культури. З тим запропонували народним депутатам України, в особі пані  Ірини Суслової,  запропонувати відповідні зміни до законодавства, зокрема, у питаннях гендерної експертизи, та широко висвітлювати проблеми гендерної рівності серед громадськості через комунальні, суспільні, парламентські засоби масової інформації.