Загальна інформація

Київський регіональний центр Національної академії правових наук України, як структурний підрозділ Академії, розпочав своє функціонування з 1994 року. Він забезпечував координацію діяльності наукових установ Академії, навчальних та інших закладів юридичного профілю, дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів НАПрН України, що працюють у Київському регіоні.

На виконання розпорядження Президента України від 15 березня 1995 року № 56/95-рп «Питання забезпечення діяльності Академії правових наук України» Центр розміщується у зведеному в 1911 році архітектором І. Бєляєвим на замовлення інженера та громадського діяча В. Я. Демченка будинку по вулиці Пилипа Орлика, 3 (рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 будівлю віднесено до пам’яток культури місцевого значення).

Відповідно до Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 1999 року №1518 (в редакції постанови КМУ від 23 січня 2019 року № 37) «Про перелік установ, організацій та підприємств, що перебувають у віданні Національної академії правових наук» КРЦ НАПрН України перебуває у відданні Національної академії правових наук України – провідної галузевої наукової установи, науковий потенціал якої дає можливість комплексному розвитку правової науки та юридичної практики.

  • БУРЧАК Федір Глібович – державний діяч, один із співзасновників Академії, дійсний член (академік) АПрН України;
  • КРУПЧАН Олександр Дмитрович – дійсний член (академік) НАПрН України;
  • КОПИЛЕНКО Олександр Любимович – член-кореспондент НАН України, дійсний член (академік) НАПрН України;
  • ТИХИЙ Володимир Павлович – суддя Конституційного Суду України у відставці, віцепрезидент НАПрН України, дійсний член (академік) НАПрН України;
  • КУЗНЄЦОВА Наталія Семенівна – віцепрезидент НАПрН України, дійсний член (академік) НАПрН України.

З моменту створення КРЦ НАПрН України на його базі за участю вчених-правників Київського регіону ведеться системна наукова робота, яка має високі наукові здобутки, та проходять заходи, під час яких ухвалюються знакові для українського державо- і правотворення рішення.

У 1996 році робоча група з розробки проєкту першої Конституції незалежної України під головуванням видатного вченого, державного діяча, першого голови Конституційного Суду України, одного із співзасновників Академії, дійсного члена (академіка) НАПрН України Леоніда Петровича Юзькова та вчені-правники Київського регіону працювали над розробкою проєкту Конституції України.

За участю членів НАПрН України Київського регіону відбувалося обговорення законопроєктів «Про Конституційний Суд України», «Про громадянство», змін і доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, питань щодо реформування судоустрою та статусу суддів в Україні. Вони залучалися до розробки договорів про взаємодію та співробітництво у сфері боротьби з міжнародною злочинністю з різними країнами та законопроектів про їх ратифікацію, зокрема, зі Сполученим Королівством Великобританії та Північної Ірландії (18.04.1996), Французькою Республікою (03.09.1998), Королівством Швеція (25.03.1999) та низкою інших держав.

Відповідно до Договору про наукове співробітництво між Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини і Національною академією правових наук України Перший Омбудсман України та співробітники його Секретаріату спільно з вченими-правниками проводили в Центрі науково-практичні заходи з розробки та вдосконалення законодавчих та інших правових актів щодо забезпечення прав і свобод людини.

Члени НАПрН України Київського регіону є членами Науково-консультативних рад при Конституційному Суді України та Верховному Суді, брали активну участь у розвитку конституційного процесу та вдосконалення правової системи в Україні, реалізації Указів Президента України «Про Конституційну Асамблею» від 17 травня 2012 року № 328/2012 та «Питання Комісії з питань правової реформи» від 07 серпня 2019 року № 584/2019, науково-консультативному їх забезпеченні.

На базі КРЦ НАПрН України було започатковано традицію проведення академічних читань, як однієї з форм наукової співпраці, де відбувається наукове обговорення найбільш складних та актуальних проблем сучасного державо- і правотворення в Україні. Ця традиція успішно розвивається, поступово перетворюючись на постійну форму фахового наукового спілкування членів НАПрН України та науковців Київського регіону. Результатом цієї роботи є видання КРЦ НАПрН України низки збірників наукових доповідей членів НАПрН України. Щорічний науковий здобуток членів НАПрН України Київського регіону визначається сталою кількістю публікацій, що перевищує 300 (не рахуючи статей-термінів у юридичних словниках), у тому числі не менше 30 монографій, підручників та коментарів.

На виконання постанов президії НАПрН України «Про створення Наукових центрів, затвердження положень про них та погодження кандидатур керівників центрів» від 15 червня 2018 року № 106/4 від 29 вересня 2018 року № 107/4 при КРЦ НАПрН України створено та функціонують 6 Наукових центрів, зокрема:

  • Центр проблем правосуддя та формування єдиної судової практики;
  • Центр з дослідження правових проблем розвитку громадянського суспільства;
  • Центр медико-правових досліджень;
  • Центр досліджень проблем кримінальної юстиції;
  • Центр порівняльного та зарубіжного права;
  • Центр дослідження проблем адміністративної юстиції.

У 2020 році КРЦ НАПрН України здійснював координацію наукової діяльності 30 дійсних членів (академіків) та 49 членів-кореспондентів НАПрН України, які плідно працюють у Київському регіоні.

26 червня 2020 року постановою президії НАПрН України затверджено Статут Київського регіонального центру Національної академії правових наук України, а 16 грудня 2020 року – його нову редакцію, відповідно до якого Центр набув статусу державної бюджетної неприбуткової наукової установи, яка перебуває у віданні НАПрН України і функціонує на засадах наукового самоврядування.

З січня 2021 року КРЦ НАПрН України набув статусу державної бюджетної неприбуткової наукової установи, яка перебуває у віданні НАПрН України, і функціонує на засадах наукового самоврядування.